Неділя, 2017-12-17, 19:44
Сайт учителя початкових класів ПЕТРИЧЕНКО ОЛЬГИ ВІКТОРІВНИ Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 імені Дмитра Чернявського Бахмутської міської ради Донецької області
Головна | Поради психолога | Реєстрація | Вхід
Все для вчителя
Для учнів, батьків
Поспілкуємось?
200
Пошук
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 194
Гості сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Посетители за день

Код кнопочки
Сайт учителя Петриченко Ольги Вікторівни




Життя сайту
 
Шановні батьки!
Психолог школи - Дорошенко Наталя Олексіївна
Звертайтеся за потреби щоденно, кабінет №110.
 
 
 
 
 
 
Як убезпечити дитину від інтернет-залежності?
Не можна дозволяти дитині проводити занадто багато часу в он- лайні. Кількість часу, яку діти проводять в он-лайні, є причиною хвилювання багатьох батьків. Спочатку батьки з радістю прийняли Інтернет у свої оселі, сподіваючись, що він відкриє нові навчальні можливості для їхніх дітей. Однак дуже швидко батьки збагнули: замість того, щоб використовувати Інтернет для виконання домашніх завдань і досліджень, діти проводять там години, обмінюючись миттєвими повідомленнями зі своїми друзями, граючись в он-лайн- ігри або розмовляючи з незнайомими людьми у чат-кімнатах. Підтримання здорового балансу між розвагами та іншими видами діяльності в житті дітей було завжди проблемою для батьків. Інтернет зробив це завдання ще більш складним. Можливості, які надає Інтернет для спілкування та он-лайн-ігор, іноді призводять до того, що багато дітей і підлітків втрачають відчуття часу, знаходячись в он-лайні.

1. Придивіться, чи є у вашої дитини симптоми Інтернет- залежності. Запитайте себе, чи позначається використання Інтернету вашою дитиною на її шкільній успішності, здоров’ї, стосунках із членами родини та друзями. Визначте, скільки часу ваші діти проводять в он-лайні.

2. Зверніться за професійною допомогою та отримайте консультацію спеціаліста. Маніакальне використання Інтернету може бути симптомом інших проблем вашої дитини, зокрема депресії, агресивності або низької самооцінки.

3. Перевірте власні он-лайн-звички. Чи є у вас проблеми з контролем за власним використанням Інтернету? Пам’ятайте, що для вашої дитини ви є головним прикладом для наслідування.

4. Не забороняйте Інтернет. Він є важливою частиною соціального життя більшості дітей. Натомість встановіть сімейні правила використання Інтернету та визначте, які сайти може та які не може відвідувати ваша дитина. Слідкуйте, щоб вона дотримувалася цих правил. Ви можете обмежувати час, протягом якого дитина перебуває в он-лайні кожного дня, забороняти використання Інтернету або обмін миттєвими повідомленнями, доки вона не зробила домашні завдання, не дозволяти спілкуватися в чат- кімнатах або заходити на сайти, призначені для дорослих.

5. Тримайте комп’ютер у відкритій зоні помешкання, а не в дитячій кімнаті.

6. Заохочуйте та підтримуйте участь вашої дитини в інших видах діяльності, особливо фізичних заняттях та іграх з іншими дітьми.

7. Допомагайте вашим дітям налагодити спілкування з іншими людьми в реальному житті. Якщо ваша дитина сором’язлива або ніяковіє, спілкуючись із ровесниками, віддайте її на заняття, які допоможуть набути навичок спілкування. Заохочуйте ті види діяльності, які можуть сприяти спілкуванню вашої дитини з іншими дітьми, що мають схожі інтереси та хобі.

8. Контролюйте своїх дітей. Вивчіть програми, які проводять моніторинг та обмежують використання Інтернету, такі, як батьківський контроль.

 9. Пропонуйте альтернативи. Якщо вам здається, що вашу дитину цікавлять лише он-лайн- відеоігри, спробуйте призвичаїти її до оф-лайнових «замінників» улюблених ігор. Наприклад, якщо вашій дитині подобаються рольові ігри у стилі фентезі, заохочуйте її читати книжки цього жанру.
 
 
Коли дитина після уроків приходить додому, батьки зазвичай питають її: «Як справи у школі?». Іноді вони отримують розгорнуту відповідь, а іноді можуть почути лише коротке «відмінно», «добре» або просто якесь невиразне бурчання. Іноді навіть може здатися, що, щоб домогтись відповіді від мовчазної або сумної дитини, потрібні секретні методи дізнання, що застосовуються спецслужбами, але, насправді, скоріше за все, треба просто змінити формулювання запитання.
Навчання у школі й домашня робота
Замість того, щоби спитати: «Як навчання?» спитайте: «Що ви сьогодні вивчали на уроках?»
 
Це більш конкретне запитання, до того ж воно просте й невибагливе, і відповідь на нього може бути досить інформативною. Якщо ваша дитина безтурботно знизує плечима й бурмоче «Я не знаю», у такому випадку вам слід постаратись розібратися, чи дійсно вона не знає, що відбувалось на уроці (це буде цінна інформація) або просто не хоче про це розповідати.

Замість того, щоби спитати: «Ти зробив домашнє завдання?» спитайте: «Що сьогодні учитель задав з англійської мови?»

Стандартне запитання про домашнє завдання, яке батьки ставлять кожного дня, рідко буває ефективним, бо це, по суті, запитання, що вимагає тільки формальної відповіді «так» або «ні». Замість цього спочатку дізнайтеся про суть завдання й потім уже можете спитати, чи зробила його дитина.

Замість того, щоби спитати: «Чому в тебе все так погано з гуманітарними предметами?» спитайте: «Як ти думаєш, цього року гуманітарні предмети стали більш легкими чи дуже важкими? Чому?»

Спроба негайно знайти причину, через яку ваша дитина відстає в успішності, викличе в неї захисну реакцію. Постарайтесь уникати незручної тиші або пильно-суворого погляду у складних питаннях. Знання про те, більш легким став предмет чи дуже важким, допоможе вам визначитися з конкретною допомогою дитині в досягненні успіху.

Замість того, щоби спитати: «Яку книгу ти читаєш?» спитайте: «Розкажи мені про ту книгу, яку ти читаєш. Що цікавого в ній було до цього моменту?»

Коли дорослі між собою обговорюють прочитані книги, вони не обмежуються однією назвою, але в дітей зовсім інші правила гри. Проте, використовуючи невеликі зусилля, ви можете зблизитися з дитиною і дізнатися в неї, чи цікава історія (а, може, дуже нудна) описана у творі, а також оцінити при цьому навички розуміння нею прочитаного тексту.
 
Однокласники і вчителі
Замість того, щоби спитати: «Як пройшов твій день?» спитайте: «Яка в тебе сьогодні була найулюбленіша частина дня?»

Ви можете також спитати, чи було сьогодні щось смішне і веселе або чи зустрічалися їй складні завдання. Якщо ваші запитання не будуть містити конкретики, дитина може просто сказати «нормально» або «нічого» й тут же припинити розмову.

Замість того, щоби спитати: «Тебе хтось залякав?» спитайте: «Що ти сьогодні робив на перерві?»

Діти, скоріше за все, не зізнаються, що хтось налякав їх. Але, спитавши про перерву або обід, ви зможете отримати якийсь ключ до розгадки того, з ким проводить час ваша дитина і чи відбулись якісь зміни в її соціальному житті. Наприклад, якщо вона протягом тижня щодня розповідала, що гралася з Борею, а вже наступного тижня взагалі перестала згадувати його ім'я, то ймовірно, вам захочеться спитати, чи відбулась між ними якась сварка.

Замість того, щоби спитати: «У тебе хороший учитель?» спитайте: «Що тобі подобається (або не подобається) у вашому вчителі?»

Відносини вашої дитини з учителем дійсно можуть вплинути на весь навчальний рік, зробивши його прекрасним та успішним або, навпаки, деструктивно зіпсувавши його. Якщо у класі пануватиме постійна напруга, діти будуть відмовлятись відповідати на уроці або не захочуть виконувати домашнє завдання. А поставлене вами запитання допоможе розпізнати наявність яких-небудь проблем і в подальшому вирішити їх.


Тести й контрольна робота

Замість того, щоби спитати: «Ти готовий до завтрашньої контрольної роботи з математики?» спитайте: «Що ти зробив, щоби підготуватись до контрольної з математики?»

Процес навчання не завжди зрозумілий дитині, більшість дітей просто не знають, як його здійснювати. А сон на підручнику й запам'ятовування всього шляхом «осмосу» зазвичай не допомагають. Якщо дитина розповіла вам про свою неефективну тактику, ви можете підключитись і допомогти їй вирішити деякі завдання або роз'яснити якісь практичні нюанси.

Замість того, щоби спитати: «Чому ти так погано здав цей тест?» спитайте: «Що ми можемо з тобою зробити інакше, щоб наступного разу ти отримав більш високу оцінку?»

Більшість дітей хочуть бути успішними у школі, й, усвідомлюють вони це чи ні, але, отримавши погану оцінку, можуть відчути себе досить кепсько. Не дивлячись на те що вони здатні брати на себе більшу частину відповідальності за хороший результат, роблячи їх успіх командною заслугою, ви можете мотивувати їх старатися ще більше і покращити, таким чином, комунікацію з вами.

Замість того, щоби спитати: «Як ти сьогодні витримав цей тест?» спитайте: «Я раніше весь час перед важливими тестами з математики дуже нервував. Числа й зараз мене нервують. А як ти почувався сьогодні під час тесту?»

Іноді діти забувають, що дорослі теж колись були дітьми. Нагадайте своїй дитині, що й ви раніше були маленьким. Якщо з вами в дитинстві сталась якась кумедна історія, пов'язана із проходженням тесту, поділіться нею з дитиною. Зробіть це, ми ж усі родом з дитинства. Це допоможе їй відкритись вам і розповісти про свою внутрішню боротьбу.

Оскільки з часом ваша дитина стає старше, ви можете відчути, що розкрити її стає все важче й важче, та й «секретна комбінація» весь час змінюється. Але ви продовжуйте проявляти увагу до того, що відбувається в її житті, ставлячи конкретніші й більш відкриті запитання та слухаючи її відповіді. Якщо ви будете знати, з ким грає ваша дитина і хто на цьому тижні її «заклятий ворог», то ви отримаєте довгостроковий батьківський кредит довіри на багато років уперед. І пам'ятайте, що навіть якщо ваша дитина не особливо говірка, вона, як і раніше хоче, знати і сподіватися, що ви її чуєте.
 
Форма входу
Міні-профіль
Неділя
2017-12-17
19:44


2017 рік
Полезные онлайн сервисы
Корисні посилання
ОСВІТА.UA
Управління освіти Бахмутської міської ради
Бахмутська ЗОШ №18
Виховна робота школи
Методичний портал

«Методичний портал»

Наші свята
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання