| Говори правильно! |
 |
| Код кнопочки |
|
|
Свято-подорож «Слово до слова – зложиться мова»
|
| 2017-03-02, 10:06 |
І. Актуалізація знань. Мотивація.
- Перш ніж розпочати наше свято, я пропоную вам переглянути відео.
1. Перегляд відео.
2. Бесіда.
Учитель:
- То про що піде мова? Що видізналися з перегляду відео? Чи є це питання головним у наш час? Чому?
- А навіщо це потрібно вам?
ІІ.Оголошення завдань виховної години.
ВИСНОВОК. Отже, мова піде про нашу державну мову, ще ви зможете позмагатися за звання кращих знавців у мові та літературі.
Учитель:
- 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову.
- Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
Виступи дітей.
1. В тому, певно, й наша є провина,
що для тебе був не кращий час...
Наша мово, мово журавлина, -
повернись із вирію до нас.
2. Зазвучи! Хай серце відпочине,
спів хай зачарує рідний край.
Наша пісне, пісне солов’їна, -
своїх слів крилатих не втрачай!
3. Де б не був – додому серце лине.
Де б не жив – все українець ти...
Наша доле, горда, соколина, -
вище хмар несуплених злети!
4. У долоні упаде пір’їна,
Наче лист жаданий від синів.
Позбирай же, ненько Україно,
всіх своїх розкиданих птахів...
ВЕДУЧИЙ 1:
То що є найціннішим у житті кожної людини?
ВЕДУЧИЙ 2:
Рідна мати, рідна земля, рідна мова.
ВЕДУЧИЙ 1:
Мова! Що можна про неї сказати? Народ каже: «Слово до слова – зложиться мова», а ось як про неї писав Т. Шевченко:
ВЕДУЧИЙ 2:
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – Більш нічого.
А серце б’ється – ожива, Як їх почує!..
ВЕДУЧИЙ 1:Рідна мова – це скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії.
ВЕДУЧИЙ 2: Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Це наше багатство.
ВЕДУЧИЙ 1:
Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною квіткою, і живою водою, що навертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, незрозуміле і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду.
ВЕДУЧИЙ 2:
Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію й одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, народити віру в людині і зародити невіру, надихнути на працю і скасувати силу душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину.
Сценка «багатство нашої мови»
Автор. Один випадок, який яскраво засвічує багатство нашої мови.
У купе вагона першого класу потяга Львів – Відень їхало четверо пасажирів-інтелектуалів: англієць, німець, італієць, четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова точилася навколо різних тем. Нарешті заговорили про мову: чия краща, багатша, досконаліша і якій бути провідною у світі. Звісно, кожен почав вихваляти свою рідну.
Першим заговорив англієць:
- Англія – країна великих завойовників і мореплавців, які поширили славу англійської мови, рознесли по всьому світу.
- Ха-ха – Німецька мова – то мова двох великих імперій – Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи.
Тут усміхнувся італієць і стиха мовив:
- Панове, ви обидва не маєте рації. Бо італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики і кохання.
Богдан Косів довго думав і нарешті промовив:
- Ви ж бо, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви, скажімо, своїми мовами прочитати невеликий твір, у якому всі слова починалися б з однакової літери?
- Ні, ні, це неможливо!
- Ось вашими мовами це неможливо, а нашою зовсім просто. Назвіть якусь букву.
- Хай буде «ес».
- Гаразд. Вірш називається «Самотній сад»
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад – солодкий спокій – спить.
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи –
Срібні співи серенад.
Стиха стеляться сніжинки –
Спить самотній сонний сад.
- Геніально! Неймовірно!
Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби.
Учитель:
- А зараз до вашої уваги сценка.
Інсценізація усмішка П. Глазового «Кухлик»
Автор. Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Просить він...
Дід. А покажіть
Кухлик той,
що скраю.
Продавець. Што? Чєво?
Я не понімаю.
Дід. Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
Продавець. Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Автор. Дід у руки кухлик взяв
і насупив брови.
Дід. В Україні живите
Й не знаєте мови...
Автор. Продащиця теж була гостра
та бідова.
Продавець. У мєня єсть свой язик.
Да к чєму мнє мова...
Автор. І сказав їй мудрий дід.
Дід. Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.
Мовознавчий турнір «як ти знаєш рідну мову»
І конкурс. «Розминка».
- Передаючи мікрофон, назвіть іменники однієї тематичної групи:
- птахи; - шкільне приладдя; - фрукти.
Перемагає та команда, яка правильно і найшвидше це зробить .
ІІ конкурс «Мовне асорті».
Дати як можна більше відповідей на запитання.
1. - Державна мова України / українська/
2. - Назвіть головні члени речення / підмет та присудок/
3. - Як називаються літери, що записані у певному порядку / алфавіт/
4. - Скільки букв в українському алфавіті? (33)
5. - Скільки голосних в українській мові? (6)
6. - Як називається збірник віршів Шевченка?(Кобзар)
7. - Яка буква в українській мові не має відповідного звука? (Ь)
8. - Частина слова без закінчення. (Основа слова)
9. - Слова, що мають спільний корінь ( спільнокореневі)
10. - Який знак ставиться в кінці розповідного речення ( крапка)
11. - Частина слова перед коренем (префікс)
12. - Розмова двох осіб (діалог)
ІІІ конкурс «Антоніми».
Весело – сумно
Високий – низький
Білий – чорний
Сміється – плаче
Світлий – темний
Важкий – легкий
Старість – молодість
Зло – добро
Сухий – мокрий
Ворог – друг
Працьовитий – лінивий
Кричати – мовчати
Ніч – день
Радісний – сумний
Вчора – сьогодні
ІV конкурс «Всезнайко».
Утворити прислів’я:
- Під лежачий камінь вода не тече.
- Книга вчить, як на світі жить.
- Хочеш їсти калачі не лежи на печі.
- Слово чемне кожному приємне.
- Слово не горобець вилетить не впіймаєш
- Вчення світ, а невчення тьма.
- Хочеш більше знати, треба менше спати.
- Любиш кататися, люби і саночки возити.
- На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
- Гостре словечко коле сердечко.
- За рідний край життя віддай.
- Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
- Маленька праця краща за велике безділля.
- Умій сказати, умій і промовчати.
- Не кажи не знаю, а кажи навчуся.
V конкурс «Скоро мовить скоромовка».
- Скоро, скоро мовить Ганка
Скоромовки-спотиканки,
Слово в слово слова ловко,
Скоро мовить скоромовки.
- Вранці брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо бобриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
- Бджілка з джмеликом дзижчать,
дитинчат дзижчати вчать.
Дзи-дзи-дзи та джи-джи-джи
як бджола, — і ти скажи.
VІ конкурс «Відгадай загадку».
Біля школи на перерві,
Дітлахів гурти веселі.
Одні бігають, стрибають,
Інші щось розповідають,
Дехто весело сміється,
Бо у них все удається.
Раптом продзвенів дзвінок.
Всі побігли на … (Урок)
Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)
Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і рішення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці. (Ручка)
Це не літера, а знак –
Не поставиш абияк!
З ким у нього дружба є?
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є! (Апостроф)
Котиться клубочок,
Зовсім без ниточок.
Замість ниточок,
Триста голочок. (Їжак)
Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає;
На морозі замерзає,
Бо одежини не має. (Ніс)
Стали букви у рядок.
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну, звичайно, буква … (А)
Поетична сторінка
Мово рідна, слово рідне,
Як тебе забути?
Треба в нашій Україні
Українцем бути!
Ненька вчила говорити,
Співанку співати,
То чи можем слово рідне
Нині забувати?
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають.
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний!
Не цурайтесь мови, люди.
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово, –
Не буде народу.
До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим, як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло.
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було.
З добром і любов’ю від серця летіло
Й до іншого серця зі щирістю йшло.
Тож вивчайте рідну мову
Вже тепер, з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
Підведення підсумків.
Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх,
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
Нагородження переможців. |
|
Категорія: Українська мова | Додав: олька
|
| Переглядів: 824 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
| Міні-профіль |
Субота
2024-04-20
04:06
|
| Корисні посилання |
Управління освіти Бахмутської міської ради
Бахмутський НВК №11
Виховна робота ЗОШ №18
 |
| Наші свята |
 |
|
