| Говори правильно! |
 |
| Код кнопочки |
|
|
І на тім рушникові...
|
| 2016-02-15, 20:30 |
Артемівська загальноосвітня школа I-III ступенів №12
Артемівської міської ради Донецької області
« На тім рушникові…»
Виховний захід
склала і провела
вихователь ГПД,
Андруник Н.В.
2016р.
Тема: «І на тім рушникові…»
Мета: ознайомитись із рушником як оберегом українського народу, звичаями і обрядами пов’язаними з рушником, значенням символів на рушниках, розвивати інтерес до історії вишивки, виховувати повагу до праці майстринь, осмислення учнями значення рушника в житті рідного народу. Виховувати любов до своєї Батьківщини.
Обладнання: Рушники, український одяг, сімейні обереги, хліб і сіль на рушнику. Запис українських пісень
Учитель:
Тема сьогоднішнього заняття : "Український рушник ", на яке ми запросили гостей — батьків.
Хліб і рушник – одвічні людські символи.
Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності українського народу.
Учитель:
Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,
Привітним гожим словом віншувати,
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові,
Про цей рушник сьогодні йтиме мова.
(діти дарують гостям хліб)
Учитель:
Рушник... Як багато промовляє це слово! Український рушник! На ньому вишита
доля мого народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе.
Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті.
Дитина
Біле поле полотняне,
Рівно ткане, чисто пране,
А по ньому голка ходить,
За собою нитку водить.
Покрутнеться так і сяк
- Зацвіте червоний мак.
Зазирне і там і тут
- Василечки зацвітуть.
А пройдеться як поволі –
- Зарясніють листочки в полі,
Біле поле полотняне
Рушником барвистим стане.
Дитина:
Вишиваю рушничка
Різними нитками.
Там калина молода
Й ружі з солов’ями,
І барвінку синій цвіт,
Кущ рясного глоду.
Український рушничок
Символ мого роду.
Край, де ми народились,
Де ростем – живемо,
Батьківщиною ніжно.
Ми звемо.
Учитель:
Рушник на стіні... Не було жодної хати в Україні, де не палахкотіли б вишиті узорами рушники. Недаремно склав народ такі прислів'я : " Хата без рушників, що родина - без дітей "," Рушник на кілочку - хата у віночку ". Рушники служили не лише прикрасою для життя, їх вішали над дверима, над вікнами, щоб ніяке зло не проникло до хати - вони були оберегами.
Дитина:
Люблю я мамин рушничок,
На ньому пісня солов’їна,
То, може, пісня зірочок?
А, може, доля України.
Дитина:
Це все – моя земля, моя Вкраїна.
Це рук моєї матері тепло,
І цей рушник, яким і дочку, її сина
Благословляє мама на добро.
Пісня: «Рушник, рушничок…»
Сценка «Господар і господиня».
Господиня. Запрошую зайти до нас у хату. Як ви гарно співали.
Дівчата. Ой, як хороше у вас, затишно! А які гарні рушники у вашій хаті. А хто ж вишивав їх? Господиня. Я сама. Кожна дівчина заздалегідь готує рушники для свого подальшого подружнього життя. Рушники — це своєрідна візитка, обличчя оселі, а відтак і господині.
1-а дівчина. Мені мама розповідала, що без рушника не відбувалася жодна важлива подія в сім'ї. Родини і хрестини, заручини і весілля, проводи в дорогу та зустріч бажаних гостей.
Український рушник… Який він гарний!
Його можна порівняти з піснею
Без рушника, як без пісні,
Не відбувається жодну свято.
2-а дівчина. А у нас дома теж є такий рушничок, він висить біля порога на кілочку.
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – житні колоски,
Мої пустотливі братики малі.
3-а дівчина.
Моя бабуся гарно вишиває,
Цвітуть на полотні троянди й виноград,
Розмай калиновий там грає,
І спів птахів, і щебет пташенят.
4-а дівчина.
Рушники, рушники –
Наче долі сторінки,
Їхня мова писанкова
Збереглася на віки..
Господиня: Дівчата, дякую що завітали.
Хай здоров'я ніколи не зраджує вам.
Будьте завжди ніжні й милі.
Щоб вам радість, і щастя, й любов
Вишиваним цвіли рушником.
Учитель: Слово "Рушничок" і "Мати" завжди йдуть разом. Я зараз вам, діти, розповім легенду про те, як мати рушничком стала.
Легенда про рушник
Було це дуже давно, коли зродилися кришталеві сльози -намистинки, що росою в народі звуться, коли пташки до сонечка літали та щоранку тією росою вмивалися.
Жила тоді в одному селі мати і мала вона трьох красенів-синів. Працьовиті були вони і люди їх поважали. Одного лише хлопці не вміли — вишивати як їх ненька. Сядуть біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть:
— Ви, матусенько, шийте та вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжується у ваших руках квіти та птахи.
Горнулася мати до синів і такі мудрі слова їм говорила:
— Долю я вам кожному вишию, а пам’ять про себе в рушниках залишу, то ж бережіть їх.
Багато вишила мати за своє життя рушників і всі між синами розділила. Даруючи, навчала:
— Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, куди б не йшли, а рушник в дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже.
Та життя людини, як дитина, швидко минає. Померла старенька, мати. Осиротіли сини. Поховали свою неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив.
Правду кажуть чи ні, та чутка про те диво й понині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли. Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити рушник на згадку.
Фізкультхвилинка: Народна гра «Голочка і ниточка».
Сюди-туди голка,
Сюди-туди нитка.
Як рушник повішу,
Хата буде – квітка.
Учитель:
На рушниках вишита доля нашого народу, свої почуття, мрії і сподівання, радість і тугу передавав народ у вишивці:
Навіки з’єдналось чорне і червоне –
Мого краю гордість і краса.
Душа народу – малинові дзвони,
Його веселка і його сльоза.
Кожний колір має свою історію, ось послухайте пісню.
Пісня "Вишиванка»
(Дівчина вишиває вишиванку, дарує хлопцеві, танцюють разом)
- Діти , а що означає червоний колір, а що чорний ?
(Червоний - то любов, чорний – смуток, блакитний – злагода, зелений – достаток, коричневий – щастя, жовтий – здоров’я).
Презентація про рушник.
Учень: «Вишиванка»
Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці - сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
Пісня «Вишита сорочка»
Учитель:
Багато ми сьогодні дізналися про рушники і я думаю, що кожен із вас захоче мати такий рушник для урочистої хвилини, який був би дорогий вам і був оберегом вашим дітям..
Учитель:
Сивіють і народжуються роки, минають століття, та вічним є і буде український рушник. Він пройшов крізь віки, і хотілося б щоб і надалі був він ознакою любові і незрадливості, символізував чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею…
Тож, нехай символ цей завжди сусідить у нашій добрій хаті як ознака великої любові й незрадливості.
А на прощання хочеться сказати:
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату,
То обереги від біди.
Пісня : А.Малишка. «Пісня про рушник» |
|
Категорія: Розробки | Додав: olia
|
| Переглядів: 1123 | Завантажень: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
| Міні-профіль |
П`ятниця
2024-05-03
15:48
|
| Корисні посилання |
Управління освіти Бахмутської міської ради
Бахмутський НВК №11
Виховна робота ЗОШ №18
 |
| Наші свята |
 |
|
