Сценарій виховного заходу «Пісня – душа народу», 4 клас
Підготувала вчитель мистецтва
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІст.
№18 ім.Дмитра Чернявського
Мамзіна О.Б.

Мета: збагатити знання учнів про народну пісню, її жанри, розвивати емоційно-осмислене сприйняття і виконання українських пісень, відроджувати звичаї та традиції українського народу, виховувати любов до української пісні та народної творчості.
Зал святково прибраний вишитими рушниками, плакатами
з висловами та прислів’ями про пісню.

Звучить фрагмент пісні «Зеленеє жито» в записі.

1 учень. Є край, де найкращі у світі пісні,
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені,
Де дім мій – моя Україна.

2 учень. Добрий день вам, милі люди!
Хай вам щастя, доля буде
Не на день і не на рік,
А на довгий, довгий вік.

3 учень. Для людей відкрита
Школа наша світла,
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.

4 учень. Хліб ясниться в класі,
Сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.

5 учень. Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.
6 учень. Шановні гості, вчителі, учні! Запрошуємо вас на свято «Пісня – душа народу».
Учитель. Пісня… Хто не був зачарований нею? Як квітучий сад не можна уявити без співу пташок, так і наш край не можна уявити без української пісні. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями.
Пісня – трепетне серце народу, його душа і його крила; це безмежнеє поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Батьківщини.

7 учень. З народного напившись джерела,
Як із Дніпра бере веселка воду,
О рідна пісне, знову ти прийшла
До матері й до батька, - до народу.

8 учень. Із народної скарбниці,
Наче з чистої криниці,
Дістаєм багатство й силу.
Й стоголосу, ніжну, милу,
Звідти пісню ми берем.

9 учень. Немов чарівний самоцвіт,
Повний блиску і принади,
Палає пісня з давніх літ –
Надія і розрада.
Хто цю пісню збереже,
Її у серці плекать буде,
Скарби найбільші той знайде,
Які лиш можуть мати люди.

10 учень. Під рідним небом жайворон співа,
Я рад би знати тих пісень слова,
Я слухав, чув: співала та пташина
Одне святеє слово – «Україна».
Учитель. Шановна родино, прийміть у подарунок пісню «На нашій Україні»

Учитель. Український народ вважається найбільш співучою нацією, а українська пісня посідає перше місце серед усього пісенного мистецтва світу. «Покажіть мені народ, у якого би було більше пісень», - сказав Микола Гоголь про український народ та українську пісню. Як же до українців прийшла пісня? Послухайте легенду про пісню.

Легенда про пісню
11 учень. Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Польщі одержали здатність до торгівлі, італійці дістали хист до музики…
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів віночок із червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
- Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з народу. У своїй хаті немає правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я вже всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог підняв правицю і зупинив її.
- Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчина-Україна подарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в народ.
Живе пісня – живе Україна.

12 учень. Щоб співав її народ,
Щоб пісня серце окриляла,
Розраджувала, звеселяла,
Щоб Україна розквітала.

Учитель. Перша пісня, яку чує людина – це мамина колискова. Її ніжна, лагідна мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства. Без дитинства немає майбутнього.

13 учень. Колискова пісня, колискова –
То найперша материна мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
Чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами.
Скільки в ній ласкавості і шани,
Скільки в ній тривожності людської,
І надій, і сивини гіркої…
Колискова пісня, колискова –
То солодка материна мова.

14 учень. Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
Чи можна забути ту пісню, що мати
Співала малому, коли засинав?

15 учень. У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.
Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдують мрії на теплих вітрах.
Під вікнами – мальви, в саду – материнка,
Оспівані щедро в піснях.

16 учень. Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї вустами,
І серцем вбираю, мов спрагла, води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.

17 учень. Мій отчий дім, ти дав усе мені.
Моя Вкраїна, піснями багата,
Ввійшла у серце співом голосним,
Як та любов, яку дарує мати.
. Колискова пісня Відео.

Учитель. Зростає дитина, йде у життя, а поруч із нею щоденно крокує пісня. Вона дає нам знання і вчить людським чеснотам, у скрутну хвилину розраджує, а при нагоді звеселяє.

18 учень. Дві подружки до калини
Вийшли погуляти
Та Іванка попросили
Їм сопілку дати.
- Ой, Іванку, на сопілці
Дай мені заграти.
Ти з Оксаночкою гарно
Будеш танцювати.
- Підійдемо до калини,
Виберемо гілки,
І для вас мій батько зробить
Новенькі сопілки.
Навчимося на сопілках
Ми чудово грати,
Щоб усі пісні народні
Українські знати.

Виступ сопілкаря з музичним номером.

19 учень. Коли пісні мого краю,
Пливуть у рідних голосах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави у лугах.
В піснях і труд, і даль походу,
І жаль, і усміх, і любов,
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров.
В піснях дівоча світла туга
І вільний помах косаря,
В них юність виникає друга,
Висока світиться зоря.

Учитель. Діти, заспіваймо радісно, завзято «Веселкову пісню» Ольги Янушкевич. 7-А

Учитель. Українська пісня. Як багато вона важить у житті українця. У ній його минуле, сучасне й майбутнє. У ній історія народу.
20 учень. У XII-XVII ст. – час розвитку українського героїчного епосу – звучать українські пісні, в яких оспівується героїзм козацтва, його сміливі походи, лицарська честь, життя і побут.
Найяскравіша ознака козацтва – похідна пісня, набрала свого найбільшого розвитку у XIV-XVIII ст. Цей час поправу називають золотою добою української пісні.

Відео Звучить фрагмент пісні «Засвіт встали козаченьки»
21 учень. Із цією піснею козаки вирушали у свої походи, з нею звершували героїчні подвиги. Великою популярністю в народі ось уже більше трьох віків користується пісня «Ой на горі та й женці жнуть», в якій згадуються імена двох гетьманів XVII ст. – Петра Сагайдачного та Михайла Дорошенка.
Козаки, вирушаючи в похід, брали з собою три речі: зброю, хліб та пісню.

22 учень. Пісне! Велична, рідна пісне!
В тобі є все: і древня наша слава,
Хист Володимира і мудрість Ярослава,
І наших прабатьків ворогування злісне,
Богданова розвага і Богуна відвага,
І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи.
І гомін гір, і блискіт зір,
І шум лісів, й розмова степу.

23 учень. Є і нам про що згадати.
Пісне, душу возвелич,
Ой, була в нас ненька-мати
Запорозька славна Січ.
Гей ви, запорожці –
Вітер в чистім полі.
Научіть нащадків
Так любити волю.
Гей ви, козаченьки –
Спомин з м’яти-рути,
Научіть минулу славу повернути.

Учитель. У виконанні учнів 4-х класів звучить українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть».

Учитель. Найулюбленішим, найпоширенішим інструментом у козацтва була кобза. А грали на кобзі – кобзарі.

24 учень. Кобзарі – то мандрівні музики-сліпці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі. Їх водили білим світом хлопчики-поводирі. Тихою ходою ішов кобзар від міста до міста, від села до села, слухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі в своїх думах та піснях.

Учитель. Ось які зворушливі рядки присвятив кобзареві – Перебенді наш великий поет Тарас Шевченко:
25 учень. Перебендя старий, сліпий, -
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає.
А хто грає, того знають
І дякують люди:
Він їм тугу розганяє,
Хоть сам світом нудить.

26 учень. По всій Україні пройшла слава про кобзарів, які несли правду. Ось їх імена: Остап Вересай, Андрій Шут, Антіп Головатий, кобзар Рихліївський на прізвисько «Бандура».

Учитель. Мудрі, безстрашні, високі духом, кобзарі несли людям слово правди. Вони закликали народ до єднання, піднімали його на боротьбу з поневолювачами. Вони оспівували подвиги мужніх лицарів-героїв. Кобзарева пісня була чи не сильніша за будь-яку зброю…

27 учень. Україно, були і в тебе
Кобзарі – гудці народні,
Що співали, віщували
Заповіти благородні.
Звучить фрагмент думи «Маруся Богуславка»

Учитель. Найдавніші серед народних пісень – обрядові – виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різні явища навколишнього світу, а потому вважали, що грім, дощ, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами – богами, від яких залежали життя і добробут людей.

28 учень. Щоб задобрити цих Богів, люди виконували різні дії-обряди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми. Пісні, що виконуються під час обрядів, називаються обрядовими. До обрядових пісень належать: веснянки, купальські пісні, петрівчані, жниварські, весільні пісні.

Учитель. І зараз прозвучить жниварська пісня «Вийшли в поле косарі»

Учитель. Багато обрядів та обрядових пісень пов’язані з працею людей на землі.
1 учень. Пісня, наша пісня –
Це душа народу,
Пісня українська
Рідна, чарівна.
Вона з нами поруч
В праці, на заводі,
На ланах широких,
За станком вона.
2 учень. Пісня – чарівниця,
Гарна, мов зірниця,
Мелодійна, ніжна,
Серцю дорога.
Веселить, танцює,
Мирить і жартує,
В іграх та забавах –
Всюди є вона.

3 учень. Пісня тут у класі,
Ось вона на святі
Переливом лагідним
З нами розмовля.
А буває журить,
Сумує і тужить,
Крає наше серце,
Душу оживля.

Учитель. Такі пісні співала моя бабуся, а потім співала моя мама. Вони мають назву ліричні пісні.
Я думала: «Чому вони співають таку сумну пісню? Та ще й сльозу, відвернувшись, витирають». Минули роки. Я зрозуміла, що крім веселих пісень, є й сумні, які теж допомагають людям у житті.
Дуже ліричну пісню «Човен» заспіває Фісак Валерія

4 учень. Така вже наша вдача… Не може душа наша без пісні: народжуємося- співаємо, закохуємося – співаємо, одружуємося – співаємо, на смерть ідемо – співаємо.

5 учень. Без пісні, як і без любові, немає життя. Українці – співучий народ. Кажуть, де три українці, – там цілий хор.

6 учень. Українська пісня – рай,
Хоч ти слухай, хоч співай.

7 учень. Ну де ще є така чарівна пісня,
Серед яких на світі славних мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.

Учитель. Шановна родино, давайте разом заспіваємо.
Учитель. Українська пісня є найбільш розкішною, найбільш запашною з усіх гілок світової народної творчості. Українська пісня ставиться всіма знавцями на перше місце серед пісенної творчості усіх народів.

8 учень. «Є щасливо обдаровані натури… і щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант, –це українці». (Петро Чайковський, композитор, Росія)
«Українська народна пісня– найбагатша і найкрасивіша в Європі». (Л.Люкшич, Словаччина)
«Я люблю чарівні мелодії української пісні, хвилюючу красу української музики, прекрасну українську мову, чудову народну говірку». (Максим Горький, письменник, Росія)
9 учень. «Здається, кожна гілка дерева на Україні має свого поета і кожна стеблина трави на цих безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею». (Тальві, США)
«Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу». (Микола Гоголь, письменник, Росія)

10 учень. Мотивами українських пісень скористалися композитори інших країн: Йоган Бах, Йозеф Гайдн. Вплелися вони до творів Вольфганга Моцарта, Людвіга ван Бетховена, Франца Шуберта, виразно відчутні у музиці Ференца Ліста, Фридеріка Шопена, Михайла Глінки, Петра Чайковського.

11 учень. Пісенну традицію давніх віків з успіхом опанували і розвивали славетні поети України: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка та багато інших. Саме з піснею, з кобзарською думою пов’язував Тарас Шевченко безсмертя народного генія і славу рідної землі. А Леся Українка у поезії «Грай, моя пісне» писала:

12 учень. Час, моя пісне, у світ погуляти,
Розправити крильця, пошарпані горем,
Час, моя пісне, по волі буяти,
Послухать, як вітер заграв понад морем.
Плинь, моя пісне, як хвиля хибкая,
Вона не питає, куди вона плине
Линь, моя пісне, як чайка прудкая, -
Вона не боїться, що в морі загине!
Грай, моя пісне, як вітер сей грає!
Шуми, як той шум, що круг човна вирує!
Дарма, що відгуку вітер немає,
А шум на хвилиночку погляд чарує.

Учитель. Для усіх присутніх співає Валерій Маркітан - «Зерно надій».

Учитель. Нелегка доля у нашої пісні. Алеу всі часи вона була частиною життя українців.
13 учень. Були часи, коли в нашій пісні кохалася навіть Москва. При дворі царя Михайла Федоровича органістами служили українці. Співаком у Петрограді був і наш філософ Григорій Сковорода.

14 учень. А були часи, коли українську мову і українську пісню російський уряд намагався викорінити з життя. Композитору Миколі Лисенку не дозволяли ставити слова під своїми нотами. Та голосно співала і німа його пісня.

15 учень. Забороняли співати рідною мовою. Коли українці бажали проспівати рідну пісню, губернатори вимагали співати її французькою або ж російською мовами. В Одесі губернатор Зелений примушував замість «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» співати «Ой, не хади, Гришка, да и на пикник».

Учитель. Царський уряд забороняв і кобзарям співати, бо розумів силу того співу. Боролися з кобзарями і вXX столітті. За наказом Й. Сталіна у Харкові зібрали всіх українських кобзарів. Сліпим музикантам сказали, що вони мають узяти участь у першому в Україні з’їзді кобзарів. А потім вивезли за місто і розстріляли. Так нищили душу нашого народу.
Але українську пісню не знищити, її не розстріляти. Бо пісня – це Берегиня, що в усі часи і віки стояла на сторожі нашої духовності. І український народ співав, співав і ще співав…

16 учень. Отак, щоб хвилі в пісню перейшли!
Отак, щоб пісня крила розгортала!
Отак, щоб струни вічності гули!
Отак, щоб сила броду не питала!
Ми без пісень безкрилими були б,
Каліками тинялись би по світу,
Нас би вогонь пожадливо палив
Й пилюкою засипав би нас вітер.

17 учень. А так, коли на сонце ляже тінь,
Коли колючий шлях ляга під ноги,
Ми піснею освітим далечінь
І піснею відгонимо тривоги.
В любов пречисту стежку прокладем,
І вже, налиті силою, пливем,
І вже ясної долі виглядаєм.
А ще лицарські згадуєм літа,
Де проростала воля золота.

Учитель. Популяризували українську пісню, підносили її на світові вершини й славетні композитори XX століття: Платон Майборода, Анатолій Пашкевич, Ігор Поклад, Володимир Івасюк, Микола Мозговий, Юрій Рибчинський. І лунала українська пісня по всьому світу.
До вашої уваги пісня «Обійми» в виконанні 7-А

18 учень. Бігла стежка в далеч і губилась,
А мені у безтурботні дні
Назавжди, навіки полюбились
Ніжні і замріяні пісні.
Ті пісні мене найперше вчили
Поважати труд людський і піт,
Шанувать Вітчизну мою милу,
Бо вона одна на цілий світ.

19 учень. О пісне! Від народу кров і плоть
Ти узяла, щоб лиш йому служити.
Тебе ніхто не може побороть,
Бо вільний дух твій правдою повитий.

20 учень. Народна пісня – голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з моди сущого життя.

21 учень. Кружляй же завжди, пісне, на орбіті,
Брини й мужай в різноголоссі нот.
Про рідний край і нашу пісню в світі
Не забувай, співучий мій народ.
Бо без пісні не буває сонця,
Бо без пісні не буває цвіту,
Хто забуде материнську мову,
Той сліпим блукатиме по світу.

Учитель. Дорогі діти, шановні присутні, ось і підходить до завершення наше свято, але не завершується зустріч із піснею.
Любіть свою Батьківщину, її чарівну та дзвінкоголосу пісню, продовжуйте традиції та обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України. Співайте, несіть українську пісню у світ, і тоді слова пророчого Тараса будуть жити вічно.

Усі: Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люди, наша слава,
Слава України!
Пісня «Україна матінко моя»